ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІКОМУНІКАТИВНОЇ ЕМПАТІЇ СТУДЕНТІВ-ЛІДЕРІВ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2616-3241.2021.1.05Ключові слова:
лідер, лідерство, емпатія, полікомунікативна емпатія, гендер, студенти, майбутні фахівціАнотація
розглянуто проблему прояву полікомунікативної емпатії у студентів, що характеризуються вираженими лідерськими якостями. Було проаналізовано роль емпатії в становленні лідерського стилю студентів. В ході дослідження було визначено, що емпатія є однією з найбільш важливих рис в структурі особистості сучасного студентського лідера, а її формуванню має приділятися особлива увага в закладах вищої освіти. Емпіричне дослідження лідерських здібностей дозволило визначити, що близько 29% студентів володіють вираженими на високому рівні лідерськими здібностями. Аналіз гендерних особливостей прояву полікомунікативної емпатії студентів-лідерів дозволив визначити, що у дівчат емпатія розвинена краще, ніж у хлопців. В статті наводяться перспективні напрямки розвитку теми дослідження.
Посилання
1. Goleman, D. (2005), Emotsyonalnoe lyderstvo: Yskusstvo upravlenyia liudmy na osnove emotsyonalnoho yntellekta [Emotional Leadership: The Art of Managing People Based on Emotional Intelligence], Moscow, p. 301
2. Pidbutska, N. V. (2007), Moty-vatsiina osnova uchinnia maibutnoho inzhenera [Motivational basis of learning of the future engineer], Pedagogy, psychology and medical and biological problems of physical education and sports,no. 1,pp.94–98
3. Pidbutska, N. V. (2014), Osoblyvosti kreatyvnosti maibutnoho inzhe-nera yak skladovoi yoho profesionalizmu [Features of creativity of the future engineer as a component of his professionalism], Problems of modern psychology: collection. Science. Kamyanets-Podilsky National Avenue University named after I. Ogienko, Institute of Psychology. GS Kostyuk NAPS of Ukraine, no. 26, pp. 468–477
4. Romanovsky, O. G. (2017), Teo-riia i praktyka formuvannia lidera : navch. posibnyk [Theory and practice of leadership formation: textbook. Manual], Nat. tech. Kharkiv Polytechnic University, p. 100
5. Cherkashin, A. I. (2019), Meto-dolohichni pidkhody do vykhovannia osobystosti maibutnikh fakhivtsiv-lideriv u zakladakh vyshchoi osvity Ukrainy [Methodological approaches to educating the personality of future specialists-leaders in higher education institutions of Ukraine], Theory and practice of management of social systems, no. 2, pp. 60–72
6. Abbasi, M. H., Siddiqi, A., & Azim, R. U. A. (2011), Rol efektyvnykh komunikatsii dlia pokrashchennia liderskykh i pidpryiemnytskykh navychok u studentiv universytetiv [Role Of Effective Commu-nications For Enhancing Leadership And Entrepreneurial Skills In University Students], International Journal of Business and Social Science, no. 2(10), 9
7. Bar-On, R. (2000), [Emotional and social intelligence: Insights from the Emotional Quotient Inventory], Handbook of emotional intelligence, San Francisco: Jossey-Bass., pp. 363–388
8. Romanovsky, O. (2016), [Compa-rative analysis of leadership training concepts in high schools in the UK and Ukraine], Theory and practice of social systems management: philosophy, psycho-logy, pedagogy, sociology, no. 2, pp. 3–10
9. Kalashnikova, S., & Orzhel, O. (2019), [University leadership development: lessons from Ukraine], International Scientific Journal of Universities and Leadership, no.(8), pp. 133–143
10. Luis Manuel Cerda Suarez & Wilmar Hernandez (2012), Liderstvo ta rezultatyvnist u vyshchii osviti: porivnialnyi analiz u Portuhalii ta Ispanii [Leadership and performance in higher education: a comparative analysis in Portugal and Spain], European Journal of Engineering Education, no. 37:6, pp. 592–599
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.