http://les.khpi.edu.ua/issue/feed Лідер. Еліта. Суспільство 2020-12-30T19:06:09+02:00 Alexander Romanovskiy romanovskiy_a_khpi@ukr.net Open Journal Systems <p>Науково-практичний журнал є рецензованим багатопрофільним часописом, присвяченим проблемам лідерства та еліти в системі гуманітарно-антропологічного знання</p><p>Свідоцтво Державного комітету від 28.02.2017 КВ №22583-12483Р</p><p>Засновники видання: Національний технічний університет «Харківський полiтехнiчний інститут»; Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова; Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України</p><p>Тематика: актуальні проблеми теорії і практики лідерства та проблеми еліти в суспільстві</p><p>Наукова сфера журналу охоплює широке коло розгляду проблематики лідерства та еліти через призму педагогічного, філософського, суспільно-політичного та державно-управлінського знання</p><p>Мова рукопису: українська, англійська</p><p>Періодичність публікації: 4 випуски на рік</p><p>Вид видання за цільовим призначенням: теоретичний та науково-методичний часопис</p><p>Рік заснування<strong>: 2017</strong></p><p>Місія журналу полягає у підтриманні та розвитку якості наукових досліджень проблематики лідерства та еліти через призму педагогічного, філософського, суспільно-політичного та державно-управлінського знання, а також забезпеченні функціонування постійно діючої науково-комунікативної платформи для обговорення теоретико-методологічних та праксеологічних аспектів формування та розвитку теорії лідерства в парадигмі сучасного управління.</p><p>Головною метою видання науково-практичного журналу «Лідер. Еліта. Суспільство» є сприяння розвитку психолого-педагогічної та управлінської наукової думки шляхом формування та підтримання ефективного функціонування науково-комунікативного простору для обговорення представниками наукової спільноти (авторами наукових публікацій) актуальних проблем теорії і практики лідерства та проблеми еліти в суспільстві, а також забезпечення наукової громадськості (читачів журналу) якісною інформацією щодо результатів оригінальних наукових досліджень, відповідного змістовного спрямування, та тенденцій розвитку теоретико-методологічного підґрунтя сучасного наукового знання.</p><p>Основні завдання науково-практичного журналу «Лідер. Еліта. Суспільство»: - надання вченим (дослідникам) можливості оприлюднення оригінальних результатів наукових пошуків, а також організації та підтримання взаємодії між представниками наукової спільноти (обговорення наукової проблематики на сторінках журналу; формування творчих наукових колективів; обмін досвідом тощо); - популяризація наукових поглядів вченого (дослідника) у науковому середовищі, а також створення умов для підвищення його авторитету серед представників наукової спільноти (забезпечення позиціонування наукових статей автора у провідних наукових бібліотеках України, а також їх розміщення на електронних науково-інформаційних та наукометричних ресурсах; сприяння підвищенню рівня цитування тощо); - створення умов для підвищення професійної майстерності молодих вчених (дослідників) у презентації результатів власних наукових пошуків, а також підвищенні рівня їх якості (надання рецензентами авторам рукописів наукових статей рекомендацій щодо напрямів підвищення якості поданих до редакційної колегії матеріалів на етапі їх підготовки до друку; наукове забезпечення та підвищення якості системи підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів вищої кваліфікації в частині отримання молодими вченими (дослідниками) досвіду підготовки, доопрацювання, подання та оприлюднення результатів наукових пошуків тощо); - формування та підтримання інтересу представників наукової спільноти до актуальних проблем теорії і практики лідерства та проблеми еліти в суспільстві, а також інформаційне забезпечення наукових пошуків у межах педагогічного, філософського, суспільно-політичного та державно-управлінського знання (узагальнення, аналіз, синтез та прогнозування тенденцій розвитку наукової думки щодо проблематики лідерства та еліти у межах педагогіки, соціальних та поведінкових наук (психологія, соціологія, економіка), управління та адміністрування (менеджмент), публічного управління та адміністрування).</p><p>Галузь та проблематика: педагогіка; соціальні та поведінкові науки (психологія, соціологія, економіка); управління та адміністрування (менеджмент); публічне управління та адміністрування</p> http://les.khpi.edu.ua/article/view/219736 КОНЦЕПЦІЯ «САМ СОБІ ПЛАЦЕБО» ЯК ОСНОВА ПОДОЛАННЯ ЕМОЦІЙНОГО СТРЕСУ В УМОВАХ КАРАНТИНУ 2020-12-30T19:06:08+02:00 Tetiana Hura tatyana-gura@ukr.net Boris Furmanets zhilinalb@gmail.com <p align="center"><em>У цій статті викладено дані контент-аналізу науково-теоретичних та методично-практичних аспектів концепції «Сам собі плацебо» як основи подолання ознак емоційного стресу індивідами українського суспільства в умовах карантину. Виявлено, що відповідно щодобових даних соціально-організаційної статистики карантину в українському суспільстві, існує проблема емоційного, а загалом соціально-психологічного стресового стану серед певних осередків населення, що погіршує їх психічне та фізичне самопочуття. Доведено, що така ситуація сприяє порушенню особистісно-внутрішнього балансу з психопатологічними ознаками і потребує свого методично-концептуального обгрутування. Визначено, що саме введення позитивних, основних аспектів концепції плацебо, раціонально поєднаної з спеціальною процедурою певних методик, буде позитивно сприяти зниженню та зняттю емоційних стресових станів у певних індивідів. Встановлено, що потрібен, передусім, принциповий та зразковий розгляд і виклад соціально-психологічного та методично-практичного змісту зазначеної концепції, цим самим сприяння підтримці тих осіб, які спеціально займаються профілактикою і подоланням емоційного стресу тих, хто перебуваює у карантині.</em></p> Авторське право (c) 2021 Tetiana Hura, Boris Furmanets http://les.khpi.edu.ua/article/view/219738 ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ КОНФЛІКТІВ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ СФЕРИ 2020-12-30T19:06:09+02:00 Оlga Drozdova drozdova.olga.777@ukr.net <p class="ParaAttribute0CxSpFirst"> <em>В результаті аналізу </em><em>наукових джерел у статті розглянуті особливості організаційних конфліктів соціально-педагогічної сфери. Визначені основні: соціальні, екзистенціальні, правові та психологічні причини їх виникнення. Проведений аналіз психологічних особливостей учасників конфлікту, досліджений вплив внутрішньо особистісного конфлікту та умов реорганізації навчальних закладів на тривалість та інтенсивність організаційного конфлікту. Досліджені деструктивні та конструктивні наслідки, запропоновані заходи щодо попередження організаційних педагогічних конфліктів.</em></p><p class="ParaAttribute0CxSpLast"> </p> Авторське право (c) 2021 Оlga Drozdova http://les.khpi.edu.ua/article/view/219731 СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «КЕРІВНИЦТВО» ТА «ЛІДЕРСТВО» В УПРАВЛІННІ СУЧАСНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ 2020-12-30T19:06:08+02:00 Andrii Diegtiar ADegtyar@3g.ua Maxim Bubliy mbubliy@gmail.com <p align="center"><em>Досліджено співвідношення понять «керівництво» та «лідерство» в управлінні сучасною організацією. Визначено, що мікрорівень управління забезпечують такі характеристики суб’єкт-об’єктної управлінської взаємодії, як керівництво і лідерство. Керівництво і лідерство є продуктами внутрішньо організаційної діяльності, що надають управлінню характеристики ефективності та якості в контексті надаваних послуг. З’ясовано, що керівництво і лідерство в системі організаційних взаємодій можуть доповнювати один одного або навіть один в одного трансформуватися. Традиційно в стабільних організаційних формах керівник є в той же час і лідером. Багато в чому це обумовлено тим, що сам статус керівника дає його носію перевагу над іншими співробітниками щодо лідерських позицій. Доведено, що керівництво, лідерство та лідерське управління, як компіляція обох соціальних ресурсів в системі організаційних взаємодій у прикладному відношенні є важливими атрибутами для реалізації процесу управління, які в даний час є необхідною умовою професіоналізму сучасного керівника.</em></p> Авторське право (c) 2021 Andrii Diegtiar, Maxim Bubliy http://les.khpi.edu.ua/article/view/219734 ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: АНАЛІЗ ДУМКИ РОБОТОДАВЦІВ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ 2020-12-30T19:06:08+02:00 Svitlana Moroz ra_ekma@yahoo.com Volodymyr Moroz moroz32@rambler.ru <p><em>Стаття присвячена аналізу думки роботодавців щодо якості вищої освіти в Україні та обґрунтуванню напрямів вдосконалення змісту та практики реалізації державної політики у сфері вищої освіти. Подано результати опитування роботодавців щодо рівня якості вищої освіти на державному рівні. В статті звернено увагу на місце та роль роботодавців у системі забезпечення якості вищої освіти, а також запропоновано механізми їх залучення до оцінювання якості вищої освіти. За результати аналізу отриманої інформації було запропоновано використовувати опитування роботодавців на рівні одного з методів отримання інформації у межах державного моніторингу якості вищої освіти, а також визначено пріоритетні напрями щодо підвищення ефективності державного управління забезпеченням якості освітньої діяльності та якості вищої освіти.</em></p><p> </p> Авторське право (c) 2021 Svitlana Moroz, Volodymyr Moroz http://les.khpi.edu.ua/article/view/219545 ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРІВ В НАЦІОНАЛЬНОМУ ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ «ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» 2020-12-30T19:06:08+02:00 Yevgen Sokol Sokol@kpi.kharkov.ua Oleksandr Romanovs'kyj romanovskiy_a_khpi@ukr.net Yuri Panfilov u.i.panfilov@gmail.com <em>Розглянуті концепції харизматичного лідерства, проаналізовано якості і фактори впливу харизматичного лідера на послідовників, зроблено висновок про можливість розвитку якостей харизматичного лідера, представлено досвід формування лідерів у НТУ «ХПІ».</em> Авторське право (c) 2021 Yevgen Sokol, Oleksandr Romanovs'kyj, Yuri Panfilov http://les.khpi.edu.ua/article/view/219730 ГЕРМЕНЕВТИКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ХАРАЗМАТИЧНОГО ЛІДЕРА-ПЕДАГОГА 2020-12-30T19:06:08+02:00 Hryhorii Vasianovych wasianowych@ukr.net <em>Проаналізовано сутність і зміст ключових понять, які у дослідженні виконують значну методологічну роль та обґрунтовано необхідність застосування герменевтико-культурологічних засад у процесі формування</em><em> </em><em>майбутнього харазматичного лідера-педагога. Доведено, що головною ідеєю філософсько-педагогічної теорії герменевтики є ідея розуміння, яка виступає в якості фундаментальної потреби особистості. Обґрунтування цієї ідеї започаткував німецький філософ Ф.</em><em> </em><em>Шлейермахер. Вчений накреслив «герменевтичне коло», у якому постійно перебуває людина. Це коло не є сталою величиною, воно має тенденцію до змін, наповнення культурними смислами особистості. За результатами аналізу внеску провідних представників філософської теорії герменевтики, доведено необхідність подальшої розробки курсу «Педагогічна герменевтика», визначено провідні напрями формування майбутнього харазматичного лідера-педагога.</em><p> </p> Авторське право (c) 2021 Hryhorii Vasianovych http://les.khpi.edu.ua/article/view/219537 ОСОБИСТІСТЬ ХАРИЗМАТИЧНОГО ЛІДЕРА ТА МЕРИТОКРАТИЧНІ ЦІННОСТІ 2020-12-30T19:06:08+02:00 Volodymyr Babayev rectorat@kname.kharkov.ua <em>Розглянуто зміст поняття «харизми» в контексті історичного розвитку суспільної думки та соціально-адміністративних практик, визначено й проаналізовано сутнісні характеристики особистості харизматичного лідера в сучасному розумінні. Запропоновано для дискусії питання, що стосується реалізації моральних принципів як меритократичних цінностей в активній, творчій діяльності харизматичного лідера.</em> Авторське право (c) 2021 Volodymyr Babayev http://les.khpi.edu.ua/article/view/219541 УПРАВЛІННЯ СОБОЮ ЯК ЧИННИК ЖИТТЄВОГО УСПІХУ 2020-12-30T19:06:08+02:00 Oleksandr Romanovs'kyj romanovskiy_a_khpi@ukr.net Oleksandr Ponomar'ov palex37@ukr.net Iliash Nikolaie iliasnic@yahoo.com <em>Розглянуто сенс і характерні особливості феномену управління «людиною» самою собою. Показано, як рівень розвитку цієї здатності впливає на ефективність професійної діяльності людини, а відтак і на досягнення нею свого життєвого успіху. Проаналізовано загальну структуру особистісного самоврядування. Теоретичні положення статті перевірені експериментальним визначенням рівня розвитку здатності студентів управляти собою. Порівняно ці характеристики майбутніх інженерів і гуманітаріїв. Доведено, що професійний вибір неістотно впливає на цю здатність, а вирішальними чинниками постають мотивація і розвиненість морально-вольових якостей.</em> Авторське право (c) 2021 Oleksandr Romanovs'kyj, Oleksandr Ponomar'ov, Iliash Nikolaie