ЛІДЕРОМ МОЖЕ БУТИ КОЖЕН

Olexandr Romanovskiy; Olexandr Ponomaryov

doi:10.20998/%x

Автор(и)

Olexandr Romanovskiy Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-0602-9395
Olexandr Ponomaryov Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20998/%25x

Ключові слова:

лідерство, закономірна реакція, суспільні потреби і вимоги, об’єктивні можливості, суб’єктивні обставини, особистісні риси, система освіти, лідерський потенціал.

Анотація

Лідерства і його прояви є цілком закономірною реакцією на потреби суспільства. В процесі прискорення науково-технічного і соціального прогресу потреби соціуму в лідерах зростають. Це вимагає від системи освіти виявлення потенційних лідерів та їх наступної цілеспрямованої підготовки до професійної управлінської діяльності. Ускладнення суспільної структури та того розмаїття завдань, які доводиться виконувати людям і різним їх спільнотам, зумовлює потребу в лідерах різного масштабу, змісту і характеру діяльності. Тому й постає проблема визначення, чи кожна людина може бути лідером. Показано, що об’єктивно для цього існують можливості, але їхня реалізація істотною мірою залежить ще й від суб’єктивних обставин, якими переважно виступають особистісні риси і властивості відповідної людини.

Для успішної реалізації можливостей будь-якої людини стати лідером важливу роль повинна відігравати система освіти. Вона має чітко визначати лідерський потенціал людини й цілеспрямовано його розвивати, застосовуючи адекватні засоби психолого-педагогічного впливу.

Біографії авторів

Olexandr Romanovskiy, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. академіка І.А. Зязюна, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»; Харків, Україна

Olexandr Ponomaryov, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

кандидат технічних наук, професор, професор кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. академіка І.А. Зязюна, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»; Харків, Україна

Посилання

Гандапас, Р. (2013) Харизма лидера. М.: Манн, Иванов и Фербер. С. 224.

Гоулман, Д. (2013) Эмоциональный интеллект в бизнесе. М.: Манн, Иванов и Фербер. С. 512.

Кант, И. (1966) Сочинения в 6-ти т. Т. 6. М.: Мысль. С. 743.

Романовський, О., Квасник, О. & Шаполова, В. та ін. (2017) Обов’язкові складові особистості харизматичного лідера як запорука його успіху. Лідер. Еліта. Суспільство. № 1. С. 60 – 73.

Пономарьов, О. С. (2015) Феномен лідерства в контексті суспільних потреб. Теорія і практика управління соціальними системами. № 4. С. 11 – 19.

Романовський, О. Г. & Пономарьов, О. С. (2016) Феномен парадоксального лідерства. Проблеми інженерної освіти. № 50 – 51. С. 300 – 307.

Фарсон, Р. & Кейес Р. (2006) Парадоксы лидерства. М.: София. С. 160.

Antonakis, J., Cianciolo, A. T. & Stemberg, R. L. (2004) The Nature of Leadership. USA, CA: Sage Publication. Р. 438.

Barnes, J. (2017) Climbing the Stairs to Leadership: Reflection on Moving Beyond the Stained-Class Ceiling. Journal of Leadership Studies. V.10. № 4. P. 47 – 53.

Casse, P. & Claudel, P. G. (2007) Philosophy for Creative Leadership: How philosophy can turn people into more effective leaders. N.Y.: Athena Press. Р. 280.

Conger, J. A. & Canungo, R. (1994) Charismatic leadership in organizations: Perseived behavioral attributes and their measurement. Journal of Organizational Behavior. № 15. P. 439 – 452.