МАКРОМОДЕЛЬ «ЛІДЕР-СУСПІЛЬСТВО-ПРИРОДА» І МЕХАНІЗМИ ПОВЕДІНКИ СЕРЕДОВИЩ/СИСТЕМ РІЗНОГО КЛАСУ В АСПЕКТІ ПРИНЦИПУ «ЦІЛЕ У ЦІЛОМУ» (ПІДСТАВИ ПСИХОСИНЕРГЕТИКИ)
DOI:
https://doi.org/10.20998/2616-3241.2019.1.09Ключові слова:
психосинергетичний підхід, безпека дій лідера, концептуальна модель «ціле в цілому», середовища/системи різного класу, людиномірність, психомірністьАнотація
Стверджується, що макросистема/-середовище «лідер-суспільство-природа» повинна забезпечувати психічну, соціальну, культурну, пізнавальну безпеки для людини як макрорівень людиномірності за рахунок урахування параметру людиномірності/психомірності в макрорежимі і переведення його у рівень керуючого параметру. Ступінь адекватності/неадекватності або узгодженості/неузгодженості середовищ стає критерієм оцінки критичної різниці/критичного порога адекватності, а отже, безпеки дій лідера щодо людини, її системи психічної реальності, суспільства.
Посилання
Бевзенко, Л. Д. (2002) Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций. Институт социологии НАН Украины. Киев, 437 с.
Буданов, В.Г. (2007) Методология синергетики в постнеклассической науке и в образовании. М.: ЛКИ.
Василькова, В.В. (1999) Порядок и хаос в развитии социальных систем. Синергетика и теория социальной самоорганизации. Серия «Мир культуры, истории и философии». СПб.: Издательство: «Лань». 480 с.
Добронравоваю, И.С. (1990) Синергетика: становление нелинейного мышления. К.: Либидь, 230 с.
Донникова, И.А. (2011) Культурогенная сущность социальной самоорганизации. Монография. О.: Печатный дом, 280 с.
Ершова-Бабенко, И.В. (2008) Методологические проблемы разработки теории психики в русле постнеклассических практик. В кн.: Постнеклассические практики: определение предметных областей: материалы международного междисциплинарного семинара. Под общей ред. Астафьевой О.Н. М. МАКС Пресс, 240 с.
Ершова-Бабенко, И.В. (2016) Космосоциум и геосоциум. Ошибки человекомерной составляющей. В кн.: материалы ХП Пригожинских чтений. Одесса. С. 23 – 31
Ершова-Бабенко, И. В. (2005) Психосинергетические стратегии человеческой деятельности (концептуальная модель): Монография. Авторское свидетельство.2007. В., NOVAKNYGA, 368 с.
Ершова-Бабенко, И. В. (2008) Методологические проблемы разработки новой теории психики в свете постнеклассических практик. Постнеклассические практики: определение предметных областей: материалы международного междисциплинарного семинара. М.: МаксПресс, с. 53 – 61.
Ершова-Бабенко, И. В. (2009) Место психосинергетики в постнеклассике. Постнеклассика: философия, наука, культура: коллектив. монография. Отв. ред.: Л. П. Киященко и В. С. Степин. СПб, Миръ,. С. 460 – 488.
Ершова-Бабенко, И. В. (2009) Психомерные среды в контексте психоси-нергетики и их роль в постнеклассиче-ском понимании социума – нелинейное целое в нелинейном целом. Синергетическая парадигма. Социальная синергетика. Под общ. ред. В. В. Васильковой. М.: Прогресс-Традиция. С. 314 – 327
Ершова-Бабенко, И. В. (2012) Постнеклассические практики: концептуальные модели психосинергетики. Пост-неклассические практики: опыт концеп-туализации: коллектив. монография. Под общ. ред. В. И. Аршинова и О. Н. Астафьевой. СПб: Миръ. С. 364 – 382.
Ершова-Бабенко, И. В. (2015) Психосинергетика. Монография. Авторское свидетельство № 72870 от 14.07.2017.Херсон: изд-во Гринь Д.С.,488 с.
Ершова-Бабенко, И. В., & Гончарова, О. Е. (2009) Проблема методологии моделирования макросистемы «водитель-автомобиль-среда» в русле пост-неклассики (постановка проблемы). Сумы.
Козобродова, Д. М. (1997) Пост-неклассика: эволюция представлений о самоорганизующихся сложных средах и системах. От естествознания к социогуманитарной сфере. Научный Вестник Международного гуманитарного университета. Серия: История. Философия. Политология. Вып. 13. С. 48 – 58.
Пригожин, И. Р. (1985) Наука, разум и страсть. Знание – Сила. № 9.
Пригожин, И. Р. (1985) От существующего к возникающему. Время и сложность в физических науках. М.: Наука, 327 с.
Пригожин, И., & Стенгерс, И. (1986) Порядок из хаоса: новый диалог человека с природой. М., 430 с.
Степин, В. С. (2000) Классика, неклассика, постнеклассика. Постнеклассика: философия, наука, культура. К 75-летию акад. В. С. Степина. Отв. ред. Л. П. Кященко и В. С. Степин. М.: Изд. Дом «Миръ», с. 249–295.
Степин, В. С. Философское ос-нование синергетики [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://spkurdyumov.ru/philosophy/o-filosofskix-osnovaniyax-sinergetiki-v-s-stepin
Хакен, Г. (2001) Принципы работы головного мозга: Синергетический подход к активности мозга, поведению и когнитивной деятельности. М.: PerSe, 353 с.
Еrshova-Вabenko, I.V., & Goncharova, О. (2010) Concept of space-temporary axial centraciae in the "geometries" of automobile and driver/person. Киото.
Ершова-Бабенко, И.В., & Горищак, С.П., Енин, Р.В. (2012) Постнеклассическая методология – психосинергетика: возможности применения в медицине. Інтегративна антропологія. № 1. С. 10 – 24.
Ершова-Бабенко, И.В. (2011) Концептуальные модели психосинергетики: концепция пространственно-временного осевого центрирования психики, головного мозга и личности (на примере высокоскоростной травмы с диффузным повреждением). Інтегративна антропологія. № 1. С. 16 – 33.
Ершова-Бабенко, И. В., & Гончарова, О.Е. (2015) Нечеловекомерные составляющие поля человекомерности. Філософія освіти. No 2 (17) . С. 243 – 259. [Электронный ресурс] Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/13533
Князева, Е.Н., & Курдюмов, С.П. (1994) Законы эволюции и самоор-ганизации сложных систем.М.: Наука, 236 с.
Ершова-Бабенко, И. В. (2014) Концептуальные модели психосинергетики. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Істо-рія. Філософія. Політологія: зб. наук. праць. Вип. No 7. Одеса: Фенікс, с. 50 – 59.
Онкович, Г. В., & Федоров, А.В., Левицкая, А.А. (2018) Светское и теологическое медиаобразование: монография. Scholar` Press, 320 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
