ДУХОВНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННІ – СУБОСНОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

Автор(и)

  • Volodymyr Babayev Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова, Ukraine
  • Stanislav Pazynich Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетов, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.20998/2616-3241.2019.1.04

Ключові слова:

духовність, педагогічне спілкування, особистість, навчально-виховний процес, моральність, вплив, відповідальність, совість

Анотація

Розглянуто сутність і зміст поняття «духовне педагогічне спілку­вання» та обґрунтовано причини недостатньої ефективності впливу його на процес освіти й виховання всебічно розвинутих фахівців нової генерації щодо потреб сучас­ного суспільства.  Визначено місце і роль моральнісного й естетичного  потенціалів педагога у процесі формування і розвитку духовної культури студентської молоді; проаналізовано пріоритети і духовні цінності сучасного педагога.

Біографії авторів

Volodymyr Babayev, Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова

перший віце-президент Інженерної академії України, доктор наук державного управління, професор, лауреат Державної премії в галузі архітектури України, ректор Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова; Харків, Україна

Stanislav Pazynich, Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетов

академік АПН України, професор, член Національної спілки художників України, професор кафедри філософії і політології Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова; Харків, Україна

Посилання

Кремень, В. І. (2008) Освітня діяльність і інтелект: проблеми формування національної інтелігенції. Теорія і практика управляння соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. Ном.2, с. 3 – 11.

Михайличенко, В. Е., &

Грень, Л. Н. (2017) Активизация лидерского потенциала студентов высших учебных заведений в процессе обучения. Теорія і практика управління соціальними системами. № 1. С. 57 – 67.

Мовчан, Я. (2017) Соціально-особистісна адаптованість як складова лідерського потенціалу студентів. Теорія і практика управління соціальними системами. № 1. С. 68 – 75.

Пазиніч, С. М. (2015) Філософські поради. Харків: Маідан, с. 312.

Пономаріов, О.С. (2012) Культура професійної діяльності в системі категорії педагогіки вищої школи. Теорія і практика управління соціальними системами. Щоквартальний науково-практичний журнал. №4. Харків: НТУ «ХПІ». С.128.

Ортега-і-Гасет, Х. (1994) Повстання мас. Вибрані твори. Переклад з іспанської Бурггард, В., Сахно, В., Товстенко, О. K.: Основи, с. 42

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-21

Як цитувати

Babayev, V., & Pazynich, S. (2019). ДУХОВНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННІ – СУБОСНОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА. Лідер. Еліта. Суспільство, (1), 54–65. https://doi.org/10.20998/2616-3241.2019.1.04

Номер

Розділ

ЛІДЕРСТВО ТА СУСПІЛЬНИЙ РОЗВИТОК: ДІАЛЕКТИКА ЄДНОСТІ І ПРОТИРІЧ ФЕНОМЕНІВ В ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ