СУЧАСНІ ЗАРУБІЖНІ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ ЛІДЕРСТВА І ВИХОВАННЯ ЛІДЕРІВ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2616-3241.2019.1.03Ключові слова:
лідер, лідерство, теорії лідерства, зарубіжні моделі виховання лідерів, нормативно-адаптивна модель, особистісно-розвивальна модельАнотація
Розглянуті сучасні зарубіжні підходи до розуміння лідерства та виховання лідерів. З’ясовано, що у сучасній зарубіжній організаційній психології все більшої популярності набувають прогресивні моделі лідерства, які приходять на зміну традиційним центрованим на лідері підходам. Наявність різних поглядів на сутність і призначення лідерства зумовлює існування множинності підходів до виховання лідерів. Виокремлено дві моделі підготовки лідерів – нормативно-адаптивну і особистісно-розвивальну, які відрізняються за своїми завданнями і способами реалізації. Кожна модель має свої переваги та обмеження і за певних умов може виявитися ефективною. Загальна стратегія має полягати у тому, щоб з урахуванням конкретних обставин знаходити оптимальний баланс нормативно-адаптивної і особистісно-розвивальної моделей, що зробить можливою виховання лідерів нового покоління, здатних не просто керувати підлеглими, а сприяти їх особистісному зростанню, об'єднувати їх навколо спільної мети і надихати на здійснення позитивних змін у суспільстві.
Посилання
Айнутдинова, И. Н. (2004) Студенческие клубы учащейся молодежи в США как фактор их социального воспитания: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук; спец. 13.00.01.Общая педагогика, история педагогики и образования. Казань. 24 с.
Кузнецова, И. А. (2006) Зарубежный опыт как основа технологии эффективного формирования управлен-ческой культуры студентов – будущих педагогов: автореф. дисс. на соискание учен.степени канд. пед. наук; спец. 13.00.01. Общая педагогика, история педагогики и образования. Ижевск. 20 с.
Миськів, І. С. (2009) Розвиток шкільного лідерства у Великій Британії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук;спец. 13.00.01. Загальна педагогіка та історія педагогіки. Дрогобич. 20 с.
Панфилова, Е. А. (2012) Индустриальная и постиндустриальная парадигмы воспитания лидеров в педагогике США: автореф. дисс. на соискание учен.степени канд. пед. наук; спец. 13.00.01. Общая педагогика, история педагогики и образования. Смоленск. 24 с.
Пономаренко, О. В. (2012) Проблема формування лідерських якостей у педагогічній освіті США: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук; спец. 13.00.01. Загальна педагогіка та історія педагогіки. Чернігів. 20 с.
Сайкина, Е.И. (2004) Современные концепции и тенденции развития лидерских качеств студентов в вузах США: автореф. дисс. на соискание учен.степени канд. пед. наук; спец. 13.00.01. Общая педагогика, история педагогики и образования. Казань. 24 с.
Argyris, C. (1985) Strategy, Change and Defensive Routines. MA: Pitman. 386 p.
Argyris, C. (1993) Education for leading-learning. Organizational Dynamics. Vol. 21. № 3. P. 5–17.
Bass, В. М. (1990) From transcendent to transformational leadership: Learning to share the vision. Organizational Dynamics, №3, 19 – 31.
Bruner, J. (1996) The Culture of Education. Cambridge, Mass.: Harvard University Press. 224 p.
Burns, J. M. (1978) Leadership. New York: Harper & Row. 530 p.
Carneiro, P. R. (2000) The Quest for a New Learning Paradigm.
Unicorn: Journal of the Australian College of Education. № 26 (3). P. 26–33.
Daft, R. L. (2007) The leadership experience. Cincinnati, Ohio: South-Western College Pub. 528 p.
Day, D., & Gronn, P. C., Salas, E. (2004) Leadership capacity in teams. The Leadership Quarterly. № 15 (6). P. 857–880.
Greenleaf, R. K. (1997) The servant as leader. In R. P. Vecchio (Ed.), Leadership: Understanding the dynamics of power and influence in organizations.Notre Dame, IN, US: University of Notre Dame Press. Pp. 429 – 438.
Gronn, P. C. (2003) The New Work of Educational Leaders: Changing Leadership Practice in an Era of School Reform. London: Paul Chapman Publishing. 176 p.
Heifetz, R. A., & Linsky, M., Grashow, A. (2009) The Practice of Adaptive Leadership: Tools and Tactics for Changing Your Organization and the World. Boston. Massachusetts: Harvard Business Press. 352 p.
Klagge, J. (1996) Defining, discovering and developing personal leadership in organizations. Leadership and organization development journal. Vol. 17. № 5. P. 38 – 45.
Komives, S. R., & Lucas, N., McMahon, T. R. (2013) Exploring leadership: for college students who want to make a difference (3rd ed.). San Francisco: John Wiley & Sons. 608p.
Manz, Ch. C., & Sims, H. P. (2001) The New Superleadership: Leading Others to Lead Themselves. San Francisco: Berrett-Koehler Publishers 272 p.
Northouse, P. G. (2013) Leadership: theory and practice (6th ed.). Thousand Oaks, CA, US, Sage Publications, Inc. 485 p.
Pawar, B. S., & Eastman, K. K. (1997) The nature and implications of contextual influences on transformational leadership: A conceptual examination. Academy of Management Review, 22
(1), 80-109.
Reed, G. (2004) Map pingtheroute of leadership education: caution ahead. PARAMETERS. Vol. XXXIV. № 3. P. 46 – 60.
Rost, J. C. (1991) Leadership for the Twenty-first Century. Westport: Praeger Publishers. 220 p.
Senge, P. M. (1990) The fifth discipline: the art and practice of the learning organization. London: Random House. 424 p.
Spears, L. (1996) Reflections on Robert K. Greenleaf and servant-leadership. Leadership and organization development journal. Vol. 17. № 7. P. 33 – 35.
Steiner, C. J., & Gaskin, P. (1998) Educating leaders: From the abstract and rational to the concrete and personal. The Journal of Leadership Studies. № 5 (2). P. 83 – 102.
Stogdill, R. M. (1974) Handbook of leadership. N. Y., L.: Free Press, 1974. 613 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.